Ну от і все. Скінчилось літо.
Попереду останній клас.
І те, ким бути, як нам жити,
Прийшов вирішувати час.
Загартував нас дух Майдану,
Ми різні, ми такі як є.
І мріяли в міцній державі
Майбутнє зводити своє.
Зростали безтурботні, юні,
У теплоті батьківських рук
І думали: життєві бурі
Нас не зачеплять, оминуть.
І не чекали, що агресор
Стоятиме біля воріт.
І що на захист волі й честі
Підніметься вкраїнський рід.
І вже не можна ухилитись,
Сказати: я тут не при чім.
Нам всім у цьому світі жити,
Всім боронити рідний дім.
Щоб кожен: у селі чи в місті,
Не вимагав: «Я маю право»,
А вносив на своєму місті,
Свою краплину в спільну справу.
Ми розуміємо, що успіх
Не пада з неба навмання,
Ми вчитись нині гарно мусим,
Бо наша зброя – це знання.
Як швидко пролетіло літо!
Враз підросли й змужніли ми.
І зрозуміли, що на світі
Важливі є добро і мир.