вівторок, 7 червня 2022 р.

Арт- терапія

Школа "Під ратушею" стала мистецьким майданчиком для дітей ВПО, із якими студія art_montclair провела арт-терапію. Художниця Вікторія покроково допомагала намалювати картину у блакитно-жовтих кольорах. Стежка символізувала повернення до рідного дому, адже кожний залишив свою домівку через війну в Україні. 

Після завершення своїх робіт юні художники отримали смаколики.
Вдячні, студіє, що допомагаєте дітям на якусь мить забути трагічні події війни і повернути радість дитинства.

Дякуємо адміністрації школи "Під ратушею", яка завжди пропагує добро і всіляко підтримує справи милосердя.

Закінчилось дитинство останнім дзвінком


Ось і добіг до кінця 2021-2022 навчальний рік. Це був найскладніший етап в історії української школи, адже на плечі здобувачів освіти випало багато  випробувань: дистанційне навчання та війна, що була розпочата північно-східним сусідом. 

Нашу шкільну родину, як і нашу націю, не скорити і не зламати її дух. 

Для наших найменших і найстарших школярів  було організоване  свято прощання  зі школою, яке відбулося на подвір’ї  КМЦ «Сокіл». На заході були присутні: голова Яворівської ТГ Ігор Грабовський, заступник начальника відділу освіти Яворівської міської ради  Богдан Станько, начальник відділу культури туризму молоді та спорту Богдан Раделицький. Гості побажали випускникам не забувати вчителів, що навчали мудрості, шкільного подвір’я, на якому пройшли найприємніші хвилини дитинства.

Підсумовуючи прожитий навчальний рік, директор школи Оксана Остапівна  Бамбурова наголосила, що у будь-яких моментах потрібно залишатися людиною, примножувати свої знання та любити батьківщину. Оксана Остапівна вручила сувенірні подарунки для вимушено переміщених дітей, котрі на даний час здобувають  освіту у нашій школі. 

Особливо емоційними для одинадцятикласників були несподівані подарунки, які підготували батьки: білі голуби, що є символом миру. Адже найбільша мрія тата та матері - щасливе життя їх дітей у вільній та незалежній Україні.

Віримо, що наші випускники  стануть хорошими і гідними громадянами, які впевнено, з вірою крокуватимуть у завтрашній день.

Бажаємо, нехай доросле життя буде сповнене новими можливостями і перспективами, блискучими ідеями та успіхами. 

Фотоальбом



пʼятницю, 3 червня 2022 р.

Вже дзвіночок літо зустріча

 


Безцінне дружнє плече

Як це важливо, мати щирих друзів, які у будь-яку скрутну хвилину зможуть підтримати та допомогти…

  Після початку повномасштабної війни, в Україні не залишилося жодного безпечного клаптика землі.Кожна сім’я прагне одного: вберегти своїх рідних та дітей від жахів, які відбуваються навколо.
Республіка Болгарія не залишилась осторонь і подала руку допомоги народному танцювальному колективу «Юність» Яворівської «Школи під Ратушею», який був частим гостем Болгарії та під керівництвом Польшина Миколи Тимофійовича неодноразово перемагав на всеукраїнських фестивалях та міжнародних конкурсах.
    Протягом одного місяця діти з Яворівщини проживали у тризірковому готелі «Балатон», який знаходиться на «Сонячному Березі»- найбільшому курорті Болгарії. Окрім звичного відпочинку на золотистому узбережжі Чорного моря, діти продовжували навчались у дистанційному форматі, активно проводили дозвілля за різноманітними іграми та репетиціями. Доволі пізнавальною була екскурсія у місті Несебир, яке є культурною столицею Болгарії із багатовіковою історією. Там, юні туристи мали можливість побувати у храмі Святої Софії та на власні очі побачити один із головних символів міста– Старий вітряк. Ба більше, колектив відвідав найбільшу, на території Болгарії, яхтову пристань Марина Динева у місті Святий Влас, яке славиться розкішною архітектурою. 
   Попри спокійну атмосферу, маленьких українців не покидало відчуття стурбованості за свою батьківщину. Свій біль вони виливали у вірші, до яких керівник колективу написав музику. Тоді, слова, пронизані стражданням та ненавистю, перероджувались у пісні.
    Батьки та діти висловлюють щиру подяку, насамперед Республіці Болгарія, за можливість захистити дітей у надзвичайно складний час для України; Миколі Тимофійовичу за організацію поїздки; директору Яворівської ЗЗСО I-III ст. №2 Бамбуровій Оксані Остапівні за сприяння поїздки; перевізнику Теразу Володимиру за комфортні та безпечні умови пересування під час подорожі.

"Українська весна"
Там, де сни тихим дощиком плинуть, 
Біля річки квітує калина, 
І барвінком весна розквіта. 

То все мати твоя – Україна,  
З посивілим від віку Дніпром. 
У полоні пісень солов’їних, 
І найкращим у світі зерном. 

Там, де зорі у млі вечоровій, 
Сторожують задимлену вись. 
По верхівках й шпилях яворових, 
Круглий місяць до ранку котивсь. 
 
 
Там, де верби купають долоні, 
Срібноводих озер і ставів.
А народ у молитві й поклоні,
Бога просить війну щоб відвів.

Слова: Софії та Надії Зозулі 
Музика: Миколи Польшина 

"Здається вам..."
Здається вам, що ви мене роздерли,
Де Бородянка, де Ірпінь та Буча.
Та душі ті живі, хоча тіла померли,
Та кара вас за них жде неминуча.

Здається вам, що ви мене убили,
У Маріуполі, в підвалі Драмтеатру.
Та кров гаряча тече в жилах,
Моїх героїв, що тримають варту.

Ми боремось за землю, спокій і свободу,
За шанс щасливо жити і любити.
Здається вам, нема мого народу,
Але ж він є, він вічно буде жити!
Слова: Марії Духнич, Софії Савіцької
Музика: Миколи Польшина

Студентка Українського католицького університету Вікторія Польшина