Безцінне дружнє плече

Як це важливо, мати щирих друзів, які у будь-яку скрутну хвилину зможуть підтримати та допомогти…

  Після початку повномасштабної війни, в Україні не залишилося жодного безпечного клаптика землі.Кожна сім’я прагне одного: вберегти своїх рідних та дітей від жахів, які відбуваються навколо.

Республіка Болгарія не залишилась осторонь і подала руку допомоги народному танцювальному колективу «Юність» Яворівської «Школи під Ратушею», який був частим гостем Болгарії та під керівництвом Польшина Миколи Тимофійовича неодноразово перемагав на всеукраїнських фестивалях та міжнародних конкурсах.

    Протягом одного місяця діти з Яворівщини проживали у тризірковому готелі «Балатон», який знаходиться на «Сонячному Березі»- найбільшому курорті Болгарії. Окрім звичного відпочинку на золотистому узбережжі Чорного моря, діти продовжували навчались у дистанційному форматі, активно проводили дозвілля за різноманітними іграми та репетиціями. Доволі пізнавальною була екскурсія у місті Несебир, яке є культурною столицею Болгарії із багатовіковою історією. Там, юні туристи мали можливість побувати у храмі Святої Софії та на власні очі побачити один із головних символів міста– Старий вітряк. Ба більше, колектив відвідав найбільшу, на території Болгарії, яхтову пристань Марина Динева у місті Святий Влас, яке славиться розкішною архітектурою. 

   Попри спокійну атмосферу, маленьких українців не покидало відчуття стурбованості за свою батьківщину. Свій біль вони виливали у вірші, до яких керівник колективу написав музику. Тоді, слова, пронизані стражданням та ненавистю, перероджувались у пісні.

    Батьки та діти висловлюють щиру подяку, насамперед Республіці Болгарія, за можливість захистити дітей у надзвичайно складний час для України; Миколі Тимофійовичу за організацію поїздки; директору Яворівської ЗЗСО I-III ст. №2 Бамбуровій Оксані Остапівні за сприяння поїздки; перевізнику Теразу Володимиру за комфортні та безпечні умови пересування під час подорожі.

"Українська весна"

Там, де сни тихим дощиком плинуть, 

Біля річки квітує калина, 

І барвінком весна розквіта. 

То все мати твоя – Україна,  

З посивілим від віку Дніпром. 

У полоні пісень солов’їних, 

І найкращим у світі зерном. 

Там, де зорі у млі вечоровій, 

Сторожують задимлену вись. 

По верхівках й шпилях яворових, 

Круглий місяць до ранку котивсь. 

 

 

Там, де верби купають долоні, 

Срібноводих озер і ставів.

А народ у молитві й поклоні,

Бога просить війну щоб відвів.

Слова: Софії та Надії Зозулі 

Музика: Миколи Польшина 

"Здається вам..."

Здається вам, що ви мене роздерли,

Де Бородянка, де Ірпінь та Буча.

Та душі ті живі, хоча тіла померли,

Та кара вас за них жде неминуча.

Здається вам, що ви мене убили,

У Маріуполі, в підвалі Драмтеатру.

Та кров гаряча тече в жилах,

Моїх героїв, що тримають варту.

Ми боремось за землю, спокій і свободу,

За шанс щасливо жити і любити.

Здається вам, нема мого народу,

Але ж він є, він вічно буде жити!

Слова: Марії Духнич, Софії Савіцької

Музика: Миколи Польшина

Студентка Українського католицького університету Вікторія Польшина

Фотоальбом